Із 24.12.2015 року вступив в силу Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26.11.2015 № 838-VIII, відповідно до якого частину п’яту статті 72 Кримінального кодексу України викладено в новій редакції.
Відтак, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 72 КК України (у новій редакції згідно ЗУ № 838-VIII) зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.
У строк попереднього ув’язнення включається строк: затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув’язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Законом визначено, що суд має звільнити засудженого від відбування покарання, якщо строк попереднього ув’язнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому основне покарання, передбачене частиною першою цієї статті.
Цей Закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю.
У адвокатів адвокатського об’єднання “Правовий стандарт” уже є позитивна практика у вирішенні клопотань, про зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання.
Засудженим особам, інтереси яких ми представляли щодо застосування до них закону “Савченко”, було зараховано строк їх попереднього ув’язнення у строк покарання, який в результаті став меншим, а деякі із засуджених взагалі були звільнені від подальшого відбування покарання, так як строк попереднього ув’язнення, перевищував фактично призначене основне покарання.
