Сьогодні, 13 травня, Верховна Рада прийняла Закон (проект № 2571-д) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» у другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками.

Таке рішення підтримало 270 народних обранців.

Згідно з повідомленням на сайті ВР Закон направлений на підвищення якості та ефективності виконання Нацбанком своїх функцій у сфері банківського регулювання та нагляду, забезпечення сприятливих умов для ефективного виконання законодавчо закріплених повноважень НБУ, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Кабінету Міністрів, Мінфіну при прийнятті ними рішень щодо виведення банків з ринку, що дозволить завершити процедури виведення банків з ринку / ліквідації тих банків, рішення щодо яких скасовані судами, а також дозволить оптимізувати судові процедури оскарження відповідних рішень НБУ, Фонду, КМУ, Мінфіну шляхом втілення міжнародних стандартів судового розгляду таких категорій справ.

Очікується, що реалізація положень Закону сприятиме збільшенню кількості кредиторів, вимоги яких будуть задоволені під час ліквідації та після її завершення, зменшення витрат Фонду та коштів платників податків у разі прийняття державою рішення про участь у виведенні системно важливого банку з ринку.

Закон передбачає внесення змін до низки законодавчих актів України. Зазначеними змінами розширено повноваження Нацбанку щодо здійснення нагляду над банківськими установами, зокрема в частині регулювання ліквідаційної процедури банків, механізм відшкодування збитків (стягнення шкоди) з пов’язаних з банком осіб та інших осіб, якими банку та кредиторам банку були завдані збитки (нанесена шкода), розширено механізми участі держави у виведенні банку з ринку.

Внесено зміни до процедури оскарження рішень НБУ, КМУ та Мінфіну. Встановлено, що Верховний Суд як суд першої інстанції розглядає справи щодо відшкодування шкоди, заподіяної визнаними протиправними (незаконними) та скасованими індивідуальними актами НБУ, індивідуальними актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; рішеннями Кабінету Міністрів, а також індивідуальними актами Міністерства фінансів.

Змінами до ч. 2 ст. 182 КПК визначено, що застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). При цьому заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності, крім НБУ та Фонду, що можуть виступати заставодавцями щодо їхніх працівників, у тому числі після звільнення таких працівників, за рахунок власних коштів, що не включаються до державного бюджету.

Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.