Записи в категорії «Запитання-відповіді»

Категорія: Запитання-відповіді

Якими доказами підтверджується факт спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу?

У справі №204/6931/20 Верховний Суд висловився щодо встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Фабула справи

Позивач звернулась до суду із позовом про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Також просила визнати рухоме майно спільним та поділити його.

Позивач зазначала, що під час проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу вони разом зі своїм чоловіком вели спільне господарство, формували спільний бюджет за рахунок кожного з подружжя та набували майно за спільні кошти.

Транспортний засіб був придбаний до реєстрації шлюбу та зареєстрований на померлого чоловіка позивача. Відтак, не встановлення факту проживання позивача зі своїм чоловіком однією сім’єю без реєстрації шлюбу та без визнання вказаного майна спільним права позивача можуть бути порушені під час розподілу часток майна між спадкоємцями чоловіка позивача, так як позивач ще до моменту смерті свого чоловіка має право на половину спільного майна.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, про відмову в задоволенні позову.

Мотиви Верховного Суду

ВС зазначив, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно:

свідоцтва про народження дітей;
довідки з місця проживання, свідчення свідків;
листи ділового та особистого характеру тощо;
свідоцтво про смерть одного із «подружжя»;
свідоцтва про народження дітей, у яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько;
виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення;
докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності);
заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного;
довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.

Самі лише показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

ВС підкреслив, що роздруківки фотознімків з соціальних мереж свідчать лише про існування між сторонами у певний період часу близьких, романтичних стосунків. Такі відносини не можна ототожнювати із подружніми/шлюбними.

Позивач на підтвердження своїх вимог посилалася на покази свідків. Проте, такі свідчення свідків не дають підстав для визнання факту проживання однією сім`єю, ведення спільного господарства.

Сам факт перебування у незареєстрованих шлюбних відносинах без ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на половину майна.

Висновок за результатом розгляду справи

ВС погодився з висновком апеляційного суду, що не підлягає задоволенню і решта заявлених позовних вимог – про визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ між сторонами. Такі вимоги є похідними та ґрунтуються на позовній вимозі про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу. Відтак, у задоволенні позову судом апеляційної інстанції відмовлено правомірно.

Верховний Суд залишив постанову апеляційного суду без змін.

Читайте також:

Як повернути 1% збору, сплаченого до Пенсійного фонду, при купівлі житла вперше?

07 02 2022 Коренга Віктор Наразі коментарів немає

При придбанні нерухомого майна за договором купівлі-продажу майже кожен із нас постає перед обов’язком сплати до органів Пенсійного фонду 1% збору від вартості придбаного житла.

Але, законодавством передбачено, що від сплати 1% збору на обов’язкове державне пенсійне страхування від вартості придбаного нерухомого майна звільняються:

громадян, які придбавають житло вперше;
громадяни, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла.

Отже, якщо це перше придбання житла, то, згідно наведених вище положень, особа звільняється від сплати збору. Проте, у зв’язку з відсутністю реєстрів та дієвих механізмів перевірки факту придбання житла вперше, до 26.09.2020 року збір обов`яково було платити.

Кабінет Міністрів України постановою №866 від 23 вересня 2020 року зробив спробу створити механізм, який би давав змогу не сплачувати збір до Пенсійного фонду при придбанні житла вперше.

Так, з’явилися положення, що збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

право власності на житло отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.
особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Проте, зібрати вказані документи дуже непросто, тому досі покупці житла сплачують зазначений збір, щоб нотаріус зміг посвідчити відповідну угоду.

Процедура повернення

Для повернення збору необхідний договір купівлі-продажу житла, документи, що відтверджують реєстрацію права власності та платіжне доручення про сплату збору.

Після цього, необхідно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про формування та надання оригіналу подання до Державної казначейської служби України на повернення коштів.

На звернення Пенсійний фонд України відмовляє, оскільки не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше.

Вказану відмову необхідно оскаржити в судовому порядку.

Після набрання рішенням законної сили територіальний орган Пенсійного фонду України робить подання до Держказначейства. До подання долучається копія рішення суду, оригінал квитанції та заява встановленого зразка.

Читайте також: Провокація злочину: відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі.

Стягнення аліментів на повнолітню дитину

31 01 2022 Мамченко Ігор Наразі коментарів немає

Запитання: Доброго дня! За рішенням суду на мою користь стягувались аліменти на дитину. Зараз дочці виповнилось 18 років, аліменти колишній чоловік перестав сплачувати, хоча дочка навчається, ніде не працює і потребує фінансової підтримки батькій. Чи можна продовжити стягнення аліментів на повнолітню дочку?

Відповідь: Так, дійсно сімейне законодавство передбачає, що право на аліменти мають повнолітня дочка, син, які продовжують навчання (до досягнення двадцяти трьох років) і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги.

Обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов’язкової сукупності таких обставин:

дочка, син досягли віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;
дочка, син продовжують навчання;
потребують у зв’язку з цим матеріальної допомоги;
батьки мають можливість надавати таку допомогу.

Аліменти на утримання повнолітніх дочки,сина, які продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги можуть оплачуватись:

В добровільному порядку

Один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії. На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже

В судовому порядку

До суду з позовом про стягнення аліментів мають право звернутись:

той з батьків, з ким проживає дочка, син, які продовжують навчання;
безпосередньо дочка, син, які продовжують навчання.

Читайте також: Підстави для звільнення від кримінальної відповідальності за незаконні дії з наркотичними засобами.

Розірвання шлюбу в Україні

24 01 2022 Коренга Віктор Наразі коментарів немає

Запитання: Добрий день! Хочу розлучитись. Чи можна це зробити не через суд і які документи потрібні для розлучення?

Відповідь: В Україні шлюб розривається органами РАЦС або в судовому порядку.

Органи РАЦС мають право розірвати шлюб з таких підстав:

за взаємною згодою дружини і чоловіка, якщо вони не мають дітей;
за заявою одного з подружжя, якщо іншого було визнано безвісно зниклим або недієздатним.

В судовому порядку шлюб припиняється:

якщо подружжя має спільних неповнолітніх дітей;
якщо один з подружжя не погоджується на розірвання шлюбу;
якщо один з подружжя хоче розлучитися за власним бажанням без згоди іншого (в односторонньому порядку);
якщо подружжя має неповнолітніх дітей і подає в суд спільну заяву на розлучення.

За загальним правилом позовна заява пред’являється за офіційним місцем проживання відповідача. Якщо на утриманні позивача знаходяться неповнолітні або малолітні діти, або стан здоров’я чи інші поважні причини не дозволяють позивачеві виїхати за місцем реєстрації відповідача, позивач має право подати позов за місцем своєї реєстрації. У такій ситуації до позовної заяви додається довідка про спільне проживання з дитиною або про стан здоров’я позивача.

Які документи потрібні для розлучення?

Якщо в подружжя спільних дітей немає, то будуть потрібні наступні документи:

копія вашого паспорта;
копія вашої довідки про присвоєння податкового номера (РНОКПП);
копія свідоцтва про шлюб.

Коли подружжя має спільних дітей, то, крім перерахованих вище документів, вам знадобляться наступні:

копія свідоцтва про народження неповнолітньої дитини;
копія довідки про місце проживання, з якої випливатиме, що дитина мешкає разом з вами, та/або документ про те, що стан вашого здоров’я не дозволяє виїхати за місцем знаходження відповідача (якщо ви плануєте звертатися до суду за своєю адресою).

Крім того, за подання позовної заяви про розлучення необхідно сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Читайте також: Коли строк для прийняття спадщини може бути поновленим.

Поновлення строку на прийняття спадщини.

18 01 2022 Мамченко Ігор Наразі коментарів немає

Запитання: Добрий день. Мною пропущено строк для прийняття спадщини по смерті батька і нотаріус відмовив мені в оформленні спадщини. Чи можна поновити цей пропущений строк?

Відповідь: Коли раптово помирає близька людина, то мало хто відразу задумується про належне оформлення спадщини. Тому законодавець визначив строк в 6 місяців протягом якого треба звернутися до нотаріуса із відповідною заявою.

Але трапляється так, що спадкоємці з різних причин пропускають цей строк і нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Цивільний кодекс визначає, що у разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав:

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину. Згода спадкоємців повинна бути викладена у письмовій формі і подана нотаріусу до видачі свідоцтва про право на спадщину.
На підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини. спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, має право звернутись до суду з позовною заявою, зазначивши причини пропуску строку (ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України), та надати докази на підтвердження поважності причин пропуску строку.

У разі визнання причин пропуску строку поважними, суд визначає спадкоємцю додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини встановлюється індивідуально судом у кожній справі. З практики національних судів поважними причинами можуть бути наступні:

◾️тривала хвороба спадкоємця;

◾️тривала відсутність спадкоємця на території України;

◾️перебування спадкоємця у місцях позбавлення волі або на військовій службі;

◾️складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;

◾️інші причини, які будуть визнаватися судом поважними.

Якщо ж нотаріус відмовив вам у прийняті спадщини, якнайшвидше звертайтеся до адвоката. У подібних ситуаціях втрачати час не варто – є ризик залишитися без спадщини.

Адвокатське об’єднання «Правовий стандарт», https://legalstandart.com.ua

Пропонуємо дізнатись: СИСТЕМАТИЧНЕ ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВИЗНАННЯ ОСОБИ ТАКОЮ, ЩО ВТРАТИЛА ПРАВО КОРИСТУВАННЯ ЖИТЛОМ

За крадіжку на яку суму настане кримінальна відповідальність у 2022 році?

10 01 2022 Яренчук Катерина Наразі коментарів немає

У 2022 році зріс поріг настання кримінальної відповідальності за крадіжку.

З 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становитиме 2 481 грн, тому збільшаться суми визначення наслідків злочину.

Нагадаємо, неоподатковуваний мінімум доходів громадян, зазначений в диспозиції норм, дорівнює 1/2 прожиткового мінімуму для працездатних громадян станом на 1 січня поточного року.

Тобто в 2022 році для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень застосовується сума в 1240,50 грн.

Таким чином, відповідно до статті 51 КУпАП крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто — 248,1 грн (0,2 х (50% х 2481)). Дрібна крадіжка тягне за собою:

накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку;
адміністративний арешт на строк від п’яти до десяти діб.

Якщо вартість викраденого майна перевищує 248,1 грн – настає кримінальна відповідальність.

Відповідно до статті 185 Кримінального кодексу таємне викрадення чужого майна карається:

штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в санкції НМДГ становить 17 грн);
громадськими роботами на строк від 80 до 240 годин;
виправними роботами на строк до двох років;
арештом на строк до 6 місяців;
обмеженням волі на строк до п’яти років.

Тому, вид відповідальності за крадіжку залежить від вартості майна. У 2022 році кримінальна відповідальність за крадіжку настає у разі, коли вартість викраденого майна перевищує 248,1 грн.

Читайте також:

Коли виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню.

коли суд може втручатись у договірні відносини між адвокатом і клієнтом?

30 12 2020 Мамченко Ігор Наразі коментарів немає

Колегія суддів ВС у справі 910/13071/19, частково задовільнивши касаційну скаргу, роз’яснив, коли суд може втручатись у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом щодо визначення розміру гонорару. Читати далі

Зміни в КПК щодо колегіального розгляду кримінальних проваджень.

17 08 2020 Мамченко Ігор Наразі коментарів немає

Сьогодні, 13 серпня, набрав чинності Закон «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегією суддів» № 817-IX, який Верховна Рада ухвалила 21 липня 2020 року. Закон було офіційно опубліковано в газеті “Голос України” 12 серпня.

Документ вносить зміни до статей 31 та 315 Кримінального процесуального кодексу. Читати далі

Рада прийняла Закон про банки.

13 05 2020 Мамченко Ігор Наразі коментарів немає

Сьогодні, 13 травня, Верховна Рада прийняла Закон (проект № 2571-д) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» у другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками.

Таке рішення підтримало 270 народних обранців.

Згідно з повідомленням на сайті ВР Закон направлений на підвищення якості та ефективності виконання Нацбанком своїх функцій у сфері банківського регулювання та нагляду, забезпечення сприятливих умов для ефективного виконання законодавчо закріплених повноважень НБУ, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Кабінету Міністрів, Мінфіну при прийнятті ними рішень щодо виведення банків з ринку, що дозволить завершити процедури виведення банків з ринку / ліквідації тих банків, рішення щодо яких скасовані судами, а також дозволить оптимізувати судові процедури оскарження відповідних рішень НБУ, Фонду, КМУ, Мінфіну шляхом втілення міжнародних стандартів судового розгляду таких категорій справ.

Очікується, що реалізація положень Закону сприятиме збільшенню кількості кредиторів, вимоги яких будуть задоволені під час ліквідації та після її завершення, зменшення витрат Фонду та коштів платників податків у разі прийняття державою рішення про участь у виведенні системно важливого банку з ринку.

Закон передбачає внесення змін до низки законодавчих актів України. Зазначеними змінами розширено повноваження Нацбанку щодо здійснення нагляду над банківськими установами, зокрема в частині регулювання ліквідаційної процедури банків, механізм відшкодування збитків (стягнення шкоди) з пов’язаних з банком осіб та інших осіб, якими банку та кредиторам банку були завдані збитки (нанесена шкода), розширено механізми участі держави у виведенні банку з ринку.

Внесено зміни до процедури оскарження рішень НБУ, КМУ та Мінфіну. Встановлено, що Верховний Суд як суд першої інстанції розглядає справи щодо відшкодування шкоди, заподіяної визнаними протиправними (незаконними) та скасованими індивідуальними актами НБУ, індивідуальними актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; рішеннями Кабінету Міністрів, а також індивідуальними актами Міністерства фінансів.

Змінами до ч. 2 ст. 182 КПК визначено, що застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). При цьому заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності, крім НБУ та Фонду, що можуть виступати заставодавцями щодо їхніх працівників, у тому числі після звільнення таких працівників, за рахунок власних коштів, що не включаються до державного бюджету.

Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Відсутність доходу може бути підставою звільнення від сплати судового збору.

11 03 2020 Мамченко Ігор Наразі коментарів немає

Позивач подала касаційну скаргу на рішення місцевого та апеляційного суду, у якій заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору, на підтвердження чого надала довідки з ДФС, згідно з якими заявник немає доходу з 1 кварталу 2018 року по 4 квартал 2018 року та 1 квартал 2019 року. Читати далі

Якими доказами підтверджується факт спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу?

Фабула справи

Рішення судів першої та апеляційної інстанції

Мотиви Верховного Суду

Висновок за результатом розгляду справи

Як повернути 1% збору, сплаченого до Пенсійного фонду, при купівлі житла вперше?

Так, з’явилися положення, що збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

Процедура повернення

Стягнення аліментів на повнолітню дитину

В добровільному порядку

В судовому порядку

Розірвання шлюбу в Україні

Органи РАЦС мають право розірвати шлюб з таких підстав:

В судовому порядку шлюб припиняється:

Які документи потрібні для розлучення?

Поновлення строку на прийняття спадщини.

◾️тривала хвороба спадкоємця;

◾️тривала відсутність спадкоємця на території України;

◾️перебування спадкоємця у місцях позбавлення волі або на військовій службі;

◾️складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;

◾️інші причини, які будуть визнаватися судом поважними.

За крадіжку на яку суму настане кримінальна відповідальність у 2022 році?

коли суд може втручатись у договірні відносини між адвокатом і клієнтом?

Зміни в КПК щодо колегіального розгляду кримінальних проваджень.

Рада прийняла Закон про банки.

Відсутність доходу може бути підставою звільнення від сплати судового збору.

Якими доказами підтверджується факт спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу?

Коли відеозапис про нанесення особі тілесних ушкоджень може бути визнаний належним доказом: позиція ВС

Купівля квартири з боргами за комунальні послуги: чи повинен новий власник їх сплачувати?

Боржник у виконавчому провадженні не може пред’являти позов про зняття арешту з його майна – КЦС ВС

Як повернути 1% збору, сплаченого до Пенсійного фонду, при купівлі житла вперше?