Запитання: чи виплачує страховик пеню за прострочення страхової виплати?
Відповідь: на засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 11 березня 2015 було розглянуто справу №6-126цс14. При розгляді справи ВСУ була сформульована наступна правова позиція.
Згідно ст. 16 Закону «Про страхування», ст.979 ЦК договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з яким страховик зобов’язується при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу і т. п.), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Отже, за своєю правовою природою договір страхування є договором про надання послуг.
Відносини, що виникають при укладанні договору страхування регулюються також нормами Закону «Про захист прав споживачів». Відповідно до ч.5 ст.10 зазначеного Закону у разі якщо виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначена в годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі 3% вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
Одночасно законодавством, що регулює правовідносини у сфері страхування, визначено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов’язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом (ст. 992 ЦК). А відповідно до ч.4 ст.16 Закону «Про страхування» одним з істотних ознак договору страхування є визначення в ньому відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору.
На підставі викладеного зроблено висновок, що положення про відповідальність страховика, закріплені в Законі «Про страхування» і главі 67 ЦК, є спеціальними нормами права, а в Законі «Про захист прав споживачів» – загальними.
Розмір неустойки, як відповідальності страховика за договором страхування, має бути визначений в такому договорі. Якщо ж такий розмір не визначений сторонами в договорі страхування, то до спірних правовідносин застосовується частина 5 ст. 10 Закону «Про захист прав споживачів», якщо укладений договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої особи.
Таким чином, на підставі наведених правових приписів, принципу заборони притягати особу двічі за одне й те саме правопорушення, а також правил застосування конкуренції правових норм, за умови, що укладений договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої особи, страховик несе відповідальність у вигляді розміру неустойки, визначеного в договорі страхування (у разі відсутності визначення розміру в договорі – у розмірі, визначеному в Законі України «Про захист прав споживачів»).
