Запитання: Банк надіслав мені листа про те, що я маю сплатити податок за списання банком заборгованості за кредитним договором. Чи передбачено законодавством сплату податку за списання боргу та стягнення іпотеки?
Відповідь: питання оподаткування списаного боргу за кредитом врегульовано у листі Державної податкової служби від 07.12.2012 р. N 3155/0/141-12/Б/17-1114.
Зокрема, п.п. 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу встановлено, що доходи – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Відповідно до підпункту “д” пп. 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, зокрема, у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Кодексу додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Водночас підпунктом “д” 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу встановлено, що якщо кредитор повідомляє платника податку – боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі невиконання кредитором вимог підпункту “д” пп. 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу стосовно повідомлення боржника про суму анульованого боргу та включення її до податкового розрахунку N 1ДФ, такий кредитор зобов’язаний в повному обсязі виконати обов’язки податкового агента, встановлені пунктом 176.2 статті 176 Кодексу. При цьому вказані доходи оподатковуються в складі загального місячного оподатковуваного доходу платника податку за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 Кодексу.
Платник податку – боржник, у відповідності до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу, зобов’язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (податковою адресою), відобразити в ній вказаний дохід та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).
Відповідно пункту 49.1 статті 49 Кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (податковою адресою).
Питання оподаткування заставного майна, на яке звернуто стягнення висвітлено у наказі Міндоходів від 22.11.2013р. №720 “Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування майна, яке переходить у власність банку за рішенням суду при зверненні стягнення фінансовою установою на майно майнового поручителя за невиконання зобов’язань боржника за кредитним договором”.
Згідно цього наказу, якщо кредитний договір укладений між банком і юридичною особою-платником податку, а не з фізичною особою (майновим поручителем), на майно якої відбулося звернення стягнення у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань, положення п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу не можуть бути застосовані.
Якщо за рішенням суду в рахунок погашення заборгованості за таким кредитом звернуто стягнення на нерухоме майно фізичної особи (майнового поручителя) шляхом визнання на таке майно за банком права власності, слід вважати, що за рішенням суду фізична особа відчужила (продала) власне майно. До доходу від такого відчуження мають бути застосовані норми ст. 172 Податкового кодексу. При цьому фізична особа (відчужувач) повинна відобразити такий дохід у річній податковій декларації та самостійно визначити та сплатити суму податку на доходи фізичних осіб.
