Запитання: всупереч забороні на стягнення в примусовому порядку майна, що є забезпеченням за валютним споживчим кредитом, встановленій ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті”, банк хоче стягнути мою квартиру в безспірному порядку шляхом виконавчого напису нотаріуса. Чи правомірні такі дії банку?
Відповідь: в другому читанні та в цілому Верховна рада ухвалила законопроект №1610 про посилення мораторію на стягнення застави за валютними кредитами .
Вказаним законопроектом вносяться зміни до закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014р., яким було заборонено примусово стягувати (відчужувати без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України “Про заставу” та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України “Про іпотеку”, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті, за умови, що таке майно відповідає зазначеним у законі критеріям.
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту №1610, всупереч нормам закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» відбуваються масові порушення прав особи на житло через ігнорування вимог цього Закону у нотаріальній практиці, зокрема неодноразово виникають ситуації, коли через вчинення виконавчого напису нотаріуса особа позбавляється свого єдиного житла».
Саме тому законопроектом №1610 передбачено:
– заборонити стягувати у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріусу нерухоме житлове майно, що відповідає критеріям, визначеним у законі;
– заборонити примусове виселення мешканців такого житлового майна у будь-якому порядку;
– заборонити стягувати у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріусу інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у цьому Законі, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки).
