Особа, яка перебувала в автомобілі під час угону та не завадила йому є співучасником незаконного заволодіння транспортним засобом (ВС/ККС у справі № 742/2146/20 від 02.12.2021)
Конклюдентні дії – дії особи, що виявляють її волю встановити правовідношення, але не у формі усного чи письмового волевиявлення, а своєю поведінкою, щодо якої можна зробити певний висновок про конкретний намір.
Фабула
Водій автомобіля вийшов з нього та залишив ключ у замку запалювання. Один із співучасників, який перебував на задньому пасажирському сидінні та в подальшому пересів на місце водія, запустив двигун і таким чином незаконно заволодів транспортним засобом. Інший співучасник у цей момент перебував на задньому пасажирському сидінні.
Вирок суду
Вироком місцевого суду двох осіб засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі.
Апеляційний суд із вироком місцевого суду погодився.
Мотиви касаційної скарги
На рішення судів попередніх інстанцій захисником було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що суди не надали належної оцінки показанням обвинувачених, які стверджували, що між ними не було попередньої змови на незаконне заволодіння транспортним засобом.
Умисел на скоєння злочину виник лише у однієї особи, яка самостійно вчинила усі необхідні дії для його реалізації.
Матеріали провадження не містять доказів, які б поза розумним сумнівом доводили, що особа, яка перебувала за задньому сидіння у даному випадку була співучасником.
Позиція Верховного Суду
Касаційний кримінальний суд ВС визнав доводи захисника засудженого необґрунтованими та у задоволенні касаційної скарги відмовив.
У постанові від 02.12.2021 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду зазначив, що домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об`єкту злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі – усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.
Із матеріалів провадження видно, що під час скоєння злочину поведінка обох співучасників була узгодженою, оперативною та послідовною, а обопільність їх умислу підтверджується також і конклюдентними діями засуджених.
Так один із засуджених, скориставшись наявністю ключа у замку запалювання, відразу після того, як потерпілий покинув автомобіль щоб за їх проханням купити кави, запустив двигун і покинув місце зупинки, а інший йому в цьому ніяк не завадив, до початку його руху не вийшов із автомобіля та у подальшому викинув із вікна документи на ім`я власника, що зберігались в салоні автомобіля.
Таким чином дії винних осіб за ч. 2 ст. 289 КК України кваліфіковані правильно, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Також ККС ВС зазначив, що відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом настає для всіх співучасників, незважаючи на те, що транспортним засобом керував один з них. Той факт, що один із співучасників особисто не вчиняв активних дій, спрямованих на його фізичне переміщення, не свідчить про відсутність у його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Пропонуємо дізнатись: ЗА КРАДІЖКУ НА ЯКУ СУМУ НАСТАЄ КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У 2022 РОЦІ?
