Адвокатське об’єднання «Правовий стандарт»
Ми працюємо для Вас з 9:00 до 18:00 (субота і неділя - за домовленістю) м. Луцьк, вул. Шопена, 13 (навпроти краєзнавчого музею) (0332)29-26-29
(068)68-444-50

info@legalstandart.com.ua
Відкрити меню
  • Адвокати
  • Команда
  • Спеціалізація
    • Особистий адвокат
    • Допомога автоадвоката
      • Програма АВТОЮРИСТ
      • Повернення посвідчення
      • Правова допомога при ДТП
      • Відшкодування збитків, завданих ДТП по КАСКО
      • Відшкодування моральної шкоди завданої ДТП
      • Відшкодування шкоди здоров’ю завданої ДТП
    • Реєстрація суб’єктів господарювання
    • Реєстрація представництв іноземної компанії
    • Адміністративне право
    • Господарське право
    • Земельне право
    • Кримінальні справи
    • Сімейне право
    • Спадщина
    • Цивільне право
  • Юридичний аутсорсинг
  • Фізичним особам
  • Новини
  • Запитання-відповіді
  • Контакти
  • Вакансії
Головна сторінка » Новини » Новий висновок ВСУ щодо припинення дії поруки за ч. 4 ст. 559 ЦК

Новий висновок ВСУ щодо припинення дії поруки за ч. 4 ст. 559 ЦК

2017-06-20      Коренга Віктор       Наразі коментарів немає

Новий висновок ВСУ щодо припинення дії поруки за ч. 4 ст. 559 ЦКВСУ у справі №6-1006цс16 від 14.06.2017 року зробив наступний правовий висновок:

Зобов’язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За статтею 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Отже, порука – це строкове зобов’язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб’єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов’язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов’язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Під виконанням сторонами зобов’язання слід розуміти здійснення ними дій щодо реалізації прав і обов’язків, що випливають із зобов’язання, передбаченого договором. Отже, основне зобов’язання полягає не в змісті кредитного договору, а в реально існуючих правовідносинах, які складаються з прав та обов’язків.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов’язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов’язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання  цього обов’язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов’язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що в разі неналежного виконання боржником зобов’язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред’явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Якщо банк пред’явить вимоги до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов’язання, то в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов’язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом з тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов’язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов’язань.

Таким чином, аналізуючи частину четверту статті 559 ЦК України, можна зробити висновок, що застосоване в цій нормі поняття «строк чинності поруки» повинне розглядатися як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою, як видом забезпечення зобов’язання.

Недавні записи
  • коли суд може втручатись у договірні відносини між адвокатом і клієнтом?

    коли суд може втручатись у договірні відносини між адвокатом і клієнтом?

    2020-12-30
  • Зміни в КПК щодо колегіального розгляду кримінальних проваджень.

    Зміни в КПК щодо колегіального розгляду кримінальних проваджень.

    2020-08-17
  • Рада прийняла Закон про банки.

    Рада прийняла Закон про банки.

    2020-05-13
  • Відсутність доходу може бути підставою звільнення від сплати судового збору.

    Відсутність доходу може бути підставою звільнення від сплати судового збору.

    2020-03-11
  • Щодо трудових гарантій осіб, призваних на строкову військову службу під час особливого режиму, – позиція Верховного Суду

    Щодо трудових гарантій осіб, призваних на строкову військову службу під час особливого режиму, – позиція Верховного Суду

    2020-02-25

Адвокати Луцьк © 2021 Адвокатське об’єднання «Правовий стандарт»

  • Адвокати
  • Команда
  • Спеціалізація
    • Особистий адвокат
    • Допомога автоадвоката
      • Програма АВТОЮРИСТ
      • Повернення посвідчення
      • Правова допомога при ДТП
      • Відшкодування збитків, завданих ДТП по КАСКО
      • Відшкодування моральної шкоди завданої ДТП
      • Відшкодування шкоди здоров’ю завданої ДТП
    • Реєстрація суб’єктів господарювання
    • Реєстрація представництв іноземної компанії
    • Адміністративне право
    • Господарське право
    • Земельне право
    • Кримінальні справи
    • Сімейне право
    • Спадщина
    • Цивільне право
  • Юридичний аутсорсинг
  • Фізичним особам
  • Новини
  • Запитання-відповіді
  • Контакти
  • Вакансії