Прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Законопроектом пропонується викласти в новій редакції Господарський, Цивільний процесуальні кодекси, Кодекс адміністративного судочинства України,внести зміни до Кримінального процесуального кодексу та понад 25 інших законодавчих актів.
Внесення змін сприятиме подоланню процесуальних проблем, які перешкоджають ефективному судовому захисту в Україні, удосконаленню принципів судочинства (змагальності, диспозитивності, пропорційності) та процесуальних механізмів (розгляд справ, запобігання зловживанню правами, впровадження «електронного суду» тощо).
Проект Закону зареєстровано за №6232.
Метою законопроекту є нормативне врегулювання процесуальних механізмів, які мають забезпечити ефективний, справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав і свобод особи в суді.
Завданнями законопроекту є:
- забезпечення реального дотримання принципів судочинства на всіх стадіях судового процесу;
- забезпечення своєчасності розгляду спорів судами та практичної реалізації принципу правової визначеності;
- визначення чітких критеріїв та механізмів розмежування юрисдикції адміністративних, господарських і загальних судів;
- гармонізація правил цивільного, господарського та адміністративного судочинства із збереженням специфіки кожного;
- поетапне запровадження інструментів “електронного правосуддя”, що дасть змогу звертатися до суду, сплачувати судовий збір, брати участь у розгляді справи та отримувати необхідну інформацію і документи електронними засобами; удосконалення системи забезпечення неупередженого розподілу справ між суддями, зокрема, визначення судді та (або) складу колегії суддів на всіх стадіях судового провадження;
- запровадження ефективних процесуальних механізмів для попередження розгляду справ за відсутності спору між сторонами, врегулювання спору між сторонами за участю судді;
- диференціація правил розгляду справ залежно від їх складності, можливості мирного врегулювання спору, складу учасників, ціни позову тощо;
- удосконалення системи апеляційного перегляду справ та перегляду справ за нововиявленими обставинами;
- забезпечення належного функціонування нового Верховного Суду як єдиного для всіх судових юрисдикцій суду касаційної інстанції, впровадження механізмів вирішення юрисдикційних спорів та формування єдиної правозастосовної практики;
- запровадження механізмів протидії зловживанням процесуальними правами;
- посилення ролі судового збору як основного джерела фінансування судової системи; диференціація розміру ставок судового збору у майнових та інших спорах при забезпеченні належного рівня доступу до правосуддя;
- забезпечення належної взаємодії та сприяння альтернативному вирішенню спорів у третейських судах та міжнародному комерційному арбітражі.
