Фабула справи
Громадянка України звернулася до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби , вчинені у межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа про стягнення аліментів.
Позиція суду першої інстанції
Міцевий суд задовільнив скаргу та визнав протиправною бездіяльність державного виконавця щодо не встановлення всіх видів джерел прибутку (доходу) боржника та належного останньому майна у межах виконавчого провадження. Визнав протиправною та скасував окремі постанови державного виконавця.
Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд скасував ухвалу місцевого суду та ухвалив нове рішення, яким скаргу задовольнив частково. Визнав неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо невстановлення всіх джерел доходу боржника в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа; у іншій частині вимог скарги відмовив.
Розгляд справи в Верховному Суді
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року №146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.
Зміст положень Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб включає до поняття «заробітку» також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів, тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток», ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин. Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним.
Судом встановлено, що державний виконавець у межах виконавчого провадження вчинив певні виконавчі дії щодо з’ясування належності боржнику майна та отримання від такого майна заробітку (доходу), які б могли впливати на визначення розміру аліментів. Державним виконавцем направлено запит про отримання прибутків від діяльності юридичних осіб, де засновником або учасником є боржник; зроблено запит до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, щодо суб’єкта; запит до Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку та запити до відповідних органів щодо встановлення доходу боржника.
ВС зауважив, що боржник перебуває на спрощеній системі оподаткування, проте встановити розмір доходу боржника за результатами господарської діяльності юридичних осіб, замовником або учасником яких він є, за відсутності відомостей у податкові звітності, є неможливим.
Висновок Верховного Суду у справі №490/9589/18-ц
Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку за боржником зареєстровано 42 земельні ділянки для ведення ОСГ, проте відомості щодо оренди, суборенди, земельного сервітуту, суперфіцію, емфітевзису відсутні.
Верховний Суд зауважив, що незважаючи на відсутність реєстрації права власності у державному реєстрі речових прав, іншого права користування (оренди) на належні боржнику земельні ділянки, останній отримує дохід від користування цими земельними ділянками, який збільшує його майно як платника аліментів, але боржник ухиляється від надання достовірної інформації щодо цих доходів.
Маючи дані щодо засіяної площі земельних ділянок, належних боржнику, відповідними сільськогосподарськими культами та дані Держкомстату щодо обсягів виробництва цих культур в цій місцевості, ціни на таку сільськогосподарську продукцію (з вирахуванням необхідності сплати обов`язкових платежів та витрат на його вирощування), можна вирахувати загальний розмір отриманого боржником доходу у грошовому виразі.
Таким чином, Верховний Суд погодився із висновками апеляційного суду про те, що державним виконавцем здійснювалися заходи, направлені на виконання судового рішення про стягнення з боржника аліментів на утримання повнолітньої доньки, проте такі заходи саме щодо встановлення доходу боржника, який він отримує він використання належними йому на праві власності земельними ділянками, вчинялися державним виконавцем не у повній мірі.
Колегія суддів залишила касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення апеляційного суду в оскаржуваній частині – без змін.
Читайте також: Перебування особи на заробітках закордоном при відсутності укладеного трудового договору є поважною причиною непроживання особи в житлі.
